
Алё, братишка, я тут поделюсь очередной историей из моей жизы, которая была сасной нереальной! Я расскажу, как мой дорогой дружок Женя помог мне достать закладки с кодеином и как мы в неадеквате играли в Counter-Strike 2. Ух, это было дело!
Вот такая история началась с того, что мне захотелось попробовать новые закладки. Поперло, однако! Долго я возился, пока наконец-то смог догнаться до надёжного поставщика. Встретились мы с ним у одного тусовочного места места, где всегда можно найти такие штуки. Там такие пэпсы бегают, но у нас были другие дела.
Продавец выглядел, как настоящий гопник - в рваных джинсах, с грязной рубашкой и татуировками на руках. В общем, его внешность была сасной по-своему. Он достал из своего куртки дорогу, чтобы я мог проверить её. Я не медля, разделся, нашёл простое место и зарядил себе сразу две дороги. Прямо там, среди тусовки!
Когда дорога полностью схватила, мы с Женей пошли в киберкафе, чтобы оторваться по полной. Там была своя атмосфера, драйв и адреналин. Все игроки были засосаны в игру, нереально круто!
Ну а сами мы просто взяли и засели за компьютеры. Ощущения были такие, будто мы оказались внутри игры. Сидим, такие уставшие, но счастливые, ждём, когда запустят игру. Время пролетело незаметно, мы прямо забыли про всё остальное.
Когда наконец-то начались бои, я просто погрузился в этот мир. У меня была такая реакция, будто я супергерой в реальной жизе. Я полностью слился с игрой и чувствовал каждый выстрел, каждый удар. Это была такая жиза! Женя, кстати, тоже отрывался на полную катушку.
Мы даже опять сходили к продавцу и взяли ещё закладок с кодеином. Они просто усиливали наши эмоции и давали силы для новых побед в игре. Это был настоящий кайф, вот прямо сказка какая-то!
Дорога |
Counter-Strike 2 |
Усиливала эмоции |
Захватывающий геймплей |
Нереально круто |
Полное погружение |
Адреналин |
Драйв |
Братишка, понимаешь, эта игра и закладки - они просто рождены друг для друга. Когда ты силен в игре, кажется, что ты силен и в реальности. Ты просто чувствуешь себя непобедимым, и это огонь!
Однако, один раз Женюлька слишком сильно засосался и решил выйти на улицу после игры. Там же, у порога кафе, он увидел тяночку, которая его зацепила. Она была такая сасная, что Женя просто сходил с ума. И весьма долго пытался это ей доказать. Но она была не из тех, кому можно легко дать волю.
И тут на сцену выходят гердосы. Появились как из ниоткуда, словно спрятавшись в тени. Они хотели победить нашу команду, но даже не представляли, что мы с Женей в тот момент были вне игры, вне реальности. Они попросту не смогли с нами справиться!
Нам было пофиг на всех и на всё! Мы были непобедимыми, как супергерои, жиза казалась розовой, а тяночки так близко! Мы держались вместе, будто настоящая команда, которую невозможно разделить. Мы были неуязвимы!
Но, конечно, после всех этих приключений мы поняли, что нужно быть осторожными. Мы трезво оценили ситуацию и поняли, что закладки и игра - это всего лишь кратковременные радости. А жиза на самом деле требует большего. И тогда у тебя точно всё будет в аминь!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.